ЦІКАВИНКИ ПРО КНИГУ

Чи знаєте ви?

„Книга" — це слово походить від церковнослов’янського вислову „кънигы ", що означає літери або взагалі письмо! Перші книги були рукописними. Найперша ж в світі друкована книга з'явилась в Китаї. 11 травня 868 року майстер Ван Чі віддрукував перекладений китайською мовою індійський твір „Діамантова Сутра".

Глиняна книга випускалася в давній Ассирії. Сторінки її мали формат 32 х 32 см і були завтовшки 2,5 см. Сторінок в книзі було десятки, а іноді й сотні.

Дерев'яна книга з'явилась приблизно в 1 столітті нашої ери. Вона виготовлялась так: на сторінки — дощечки виливали розплавлений віск і, поки він був м м’яким, розгладжували його. По захолонувшему воску писали гострою металевою паличкою Кілька дощечок з'єднувалися шнурком в книжечку.

Кам'яна книга вирізблювана на стінах храму в Фімах. Це давній літопис, кам'яні „сторінки" якого досягають завширшки 40 метрів.

Залізна книга. Коваль з болгарського селища Праця Ангел Костов виготовив з металу книгу вагою 4 кг форматом 18 х 22 см. На 22 її сторінках - відомі на весь світ габровські жарти, афоризми і прислів'я.

Шовкова книга. До виготовлення паперу книги писали на шовковому полотні. Так, за 100 років до нашої ери з'явилась книга на шовку. Але писати на шовку навіть мудрі книги було недозволеною розкішшю, тому людство, бажаюче писати, в другому столітті нашої ери вигадало папір.

 

        Книга в Київській Русі

 

За часів Київської Русі книга була у великій пошані. Так, в одній давній книзі ми читаємо: ,, Розум без книги, як птиця без крил ". Як і вона злетіти не може, так і ум не доми­слиться досконалого розуму без книг". Київський князь Володимир  Святославович відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували і розмножували книги. А в часи князювання Ярослава мудрого у Києві при Софіївському соборі засновується перша у Київській Русі бібліотека. Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Потім з Києва книги потрапляли до інших міст. Коштували вони дорого, бо виготовлялися з пергаменту, а палітурку оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом. З ,,Повісті минулих лік" ми дізнаємося: ,,Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов'янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними навчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось заорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають велику посіву... Велика бо користь від навчання книжкою. Книги - мов ріки, які заповнюють собою увесь світ, це джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі, в книгах - світло мудрості... " На жаль, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році доля їх невідана. Про бібліотеку, засновану в далекому XI столітті, нам нагадує пам'ятний знак, встановлений на території заповідника  Софіївський музей . На камені зображено Ярослава з книжкою в руках і викарбовано рядки з літопису «Року 6545/1037/ Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжками серця вірних людей. Велика ж бо користь людині від учення книжного».

 

Як читають у світі?

- У Франції 9 % молоді нічого не читає, 39 % прочитує від 1 до 5 книг на рік, 20 % - до 10 книжок на рік.

-В Іспанії відсоток молодих людей, що абсолютно не читають, перевищив 23 %.

- У СІЛА, як свідчать їх часописи і газети, школярі з великим інтересом ставляться до преси, причому найбільшу увагу вони звертають на комікси, спорт, місцеві новини, новини в країні.

- В Австралії тільки кожний четвертий школяр іноді заглядає в періодику.

- Стосовно нашої країни можна сказати, що більше 50 % молоді - це активні читачі. У періодичних виданнях вони надають перевагу таким темам: внутрішня і зовнішня політика, життя молоді за кордоном, питання моралі, спорт, наука і техніка, культура і мистецтво.

 

Продається за вагою

На початку 30-х років нашого століття цюріхський видавець Даніель Кєєль почав публікувати книжну серію, яка мала назву „ Кризисна бібліотека ".

До „Кризисної бібліотеки" Даніель помістив насамперед класиків світової літератури, а також сучасні бестселери. В цій „бібліотеці" друкуються не дуже великі за об'ємом повісті та оповідання, але ж книги мають мініатюрний формат 5,8 на 8 сантиметрів. А ціна кожного видання визначається....за вагою.

 

Найдавнішіукраїнськікниги       

Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є Остромирове Євангеліє. Написано воно було в 1050 - 1057роках за князювання в Києві Ізяслава Ярославича для новоградсъкого посадника Остромира. Виконав книжку дяк Григорій. Це урочиста, велика книга, написана на пергаменті красивим, парадним, шрифтом., так званим уставом. Зміст книги - євангельські читання на кожен день.

Бібліотека Ярослава Мудрого нараховувала сотні творів вітчизняного та зарубіжного книг описання. Самих пам'яток давньоукраїнського рукописного мистецтва в ній було понад 950 томів. Відомо, що перед навалою Батия ці духовні скарби були надійно сховані. Припускають, що це могли бути підземелля Софії Київської або Межигірський монастир.

Знайдено переконливі документи, які свідчать про те,  що книги друкувалися у Львові ще до 1460 року. Тобто - до при буття туди Івана Федорова. ,,Батьком "українського книгодрукування був Львівський міщанин Степан Дропан. Саме його друкарня була другою в Європі після гутенбергівської (Иоган Гутенберг - німецький винахідник книгодрукування).

 

 

Бібліографічна рідкість

Єдина в своєму роді книга зберігається у Франції, у Луврі, як виключна бібліографічна рідкість.

Кожна буква тексту цієї книги вирізана в папері книжкової сторінки.

Для зручності читання - під лист кладеться підкладка з темного паперу, внаслідок чого на фоні цієї підкладки сам текст виступає дуже чітко, рельєфно і ясно. Букви в книзі від першої до останньої вирізані вручну.

Книга зроблена в XV чи XVII столітті в одному з французьких монастирів і є досить важким томом.

 

Книги-рекордсмени

Перше місце серед бестселерів що займає „Книга рекордів Гіннеса", що вперше вийшла друком у жовтні 1995 року на замовлення англійської пивоварної компанії „Гіннесс". На середину 1963року сукупний тираж книги 43 мовами досяг 74 мільйонів примірників.

Бестселером номер один серед художньої літератури є роман Маргарет Мітчел „Віднесені вітром", що вийшов у світ у 1936році. На цей продано понад 28 мільйонів примірників.

найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США «Суперкнига» розміром 2,74 х 3,07 метра, вагою 252,6 кілограма, яка налічує 300 сторінок.

У Політехнічному музеї в Москві зберігається томик віршів Т.Шевченка „Кобзар". Його створив український мікро-майстер Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра.

Перегортати сторінки можна тільки загостре­ним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстками безсмертника. На обкладинці — портрет поета і зображення хати, де він народився, через мікроскоп можна навіть прочитати вірші

 

Книга, яка вміє говорити

В Голландії створено книгу, яку читає вголос спеціальний електронний пристрій. Електронне „око" рухається вздовж рядків і читає не літери, а кодові знаки під ними. Світловий сигнал передається в перетворювач, який відтворює текст у звуковому виконанні. Ця книга допомагає вчитися дітям з вадами зору, а також тим, хто вивчає іноземну мову. Очі стежать за друкованим текстом і водночас читач чує його звукову відтворення.

 

Цікавинки

 Ще й досі зберігся забобон, що викрасти книжку чи не повернути її господарю — це гріх. Через те з давніх часів було вироблено особливі заходи проти книгокрадіїв. Колись у бібліотеках Західної Європи найцінніші книги приковувалися до своїх місць ланцюгами.

Та одним з найцікавіших заходів проти цього зла був засіб, який широко практикувався в Україні. На полях книги чи на початку її писалося міцне закляття або лайка до того, хто захотів би книжку привласнити. В давні часи такий спосіб виявлявся ефективнішим. Ось зразки таких написів: „Хто хотів би цю книжку віддалити з цього місця, той буде мати зі мною справу пере Божим Судом ", „Хай ця книга перебуває в цій церкві вічно, а хто її візьме, хай точить його невсипущий черв'як". На одному рукопис і XVIII століття стояв навіть такий двовірш:

Хто би мав сю книгу вкрасти, Тому сім літ свиней пасти. Незважаючи на такі закляття, книги все-таки крали: нові їхні власники, щоб зняти з себе прокляття, старанно вишкрібали чи виривали „страшні" написи.

Автор : joomla блоги